«Території ми втратимо»: Геннадій Друзенко пояснив, яким може бути завершення війни та чого очікувати Україні у найближчі роки

Леся Галицька Леся Галицька
Автор статті

У новому інтерв’ю на YouTube правник, волонтер і співзасновник ПДМШ Геннадій Друзенко озвучив один із найрезонансніших прогнозів останніх місяців. На його думку, активна фаза війни може завершитися вже у 2026 році, однак це рішення може супроводжуватися болючими компромісами — зокрема ймовірними територіальними поступками.
Заяви експерта викликали значний суспільний резонанс, адже вперше на такому рівні відкрито обговорюється сценарій, який раніше вважався табуйованим.

Україна може опинитися перед вибором: території чи довга війна

У відео Друзенко підкреслює, що Україна сьогодні перебуває у точці, де необхідно тверезо оцінювати власні ресурси. Його позиція полягає в тому, що повне звільнення окупованих територій у найближчі роки виглядає малоймовірним — не через відсутність волі, а через реальні обмеження:

  • виснаження боєприпасів і техніки

  • скорочення зовнішньої допомоги

  • зростання вартості військових технологій

  • зниження мобілізаційних резервів

  • затримку критичних рішень союзників.

За словами експерта, у певний момент Україна може бути змушена обирати між двома сценаріями:
тривалою війною без гарантії перемоги або ж дипломатичним компромісом із фіксацією лінії розмежування.

Суспільна втома — фактор, який не можна ігнорувати

Друзенко наголошує: попри мужність українців, третій рік повномасштабної війни суттєво змінив настрої суспільства.
Фронт і тил одночасно стикаються з:

  • емоційним вигоранням;

  • меншим бажанням людей йти на війну;

  • зростанням запиту на повернення до нормального життя;

  • падінням оптимізму щодо швидкої перемоги.

Експерт не критикує такі настрої, але підкреслює: вони впливають на політику не менше, ніж бої на фронті. Це, за його словами, може стати фактором, який прискорює пошук компромісних рішень.

«Корейський формат» як найімовірніший сценарій завершення війни

У матеріалі Друзенко припускає, що найбільш реалістичним варіантом стане модель, схожа на розділення Кореї після війни 1950–1953 років:

  • бойові дії припиняються,

  • мирний договір не підписується,

  • встановлюється демілітаризована зона,

  • сторони закріплюються на зайнятих позиціях,

  • міжнародні гаранти фіксують статус-кво.

Він підкреслює, що мова не йде про капітуляцію чи відмову від суверенітету, а про спробу зберегти людські життя та стабілізувати державу.

Аналітична частина: наскільки реалістичним є прогноз Друзенка

1. Сильні сторони його оцінки

  • прогнози базуються на ресурсах, а не на емоціях;

  • враховано спад західної допомоги та політичні зміни у світі;

  • правильно підмічено суспільний запит на чесну розмову про реалії;

  • модель «замороженого конфлікту» відповідає сучасним тенденціям великих держав уникати ескалації.

2. Дискусійні моменти

  • недооцінена міцність української оборони на окремих напрямках;

  • не враховано можливий технологічний прорив у дронах та AI, який може змінити баланс сил;

  • припущення про готовність України до поступок поки що суперечить офіційній позиції влади.

3. Що дійсно збігається з реальністю

  • зниження мобілізаційного ресурсу;

  • брак артилерійських снарядів та ППО;

  • зменшення фінансової підтримки від партнерів;

  • прагнення Заходу перейти до стабілізації регіону, а не до стратегічної перемоги однієї зі сторін.

Чому інтерв’ю Друзенка важливе для українського інформаційного поля

Це перше публічне висловлювання останніх місяців, де прямо озвучується те, що давно обговорюється неофіційно:

  • війна може тривати роками,

  • ресурси України не безмежні,

  • союзники не завжди можуть або хочуть підтримувати нас на колишньому рівні,

  • а реалістичне завершення бойових дій вимагатиме політичної сміливості.

Такі дискусії, на думку експертів, є необхідними, щоб суспільство було готове до будь-якого розвитку подій і розуміло, що стратегія може змінюватися відповідно до обставин.

Висновок

Заяви Геннадія Друзенка стали каталізатором широкої дискусії про те, як Україна бачить своє майбутнє після війни. Його прогноз про можливі територіальні втрати не є вироком, а скоріше спробою окреслити реалістичні сценарії, які можуть чекати на країну, якщо міжнародна підтримка зменшуватиметься, а ресурси будуть вичерпані.

Водночас експерти підкреслюють: остаточний результат війни залежить від багатьох факторів, включно з внутрішньою мобілізацією, технологічними інноваціями та політичними рішеннями партнерів.

Офіційний канал Олени Думи.